СХВАЛЕНО                                                          ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою                                             Директор закладу

(протокол № 7 від 30.08. 2019)                             ___________ Ж.С. Карплюк

                                                                                (наказ №   від 30.08. 2019)

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Невірківського навчально-виховного комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –

дошкільний навчальний заклад»

Корецької районної ради Рівненської області

на 2019-2020 навчальний рік

1. Вступ

1. Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предмети вивчення, дисципліни, індивідуальні завдання, контрольні заходи сплановані і організовані для досягнення результатів навчання (ст. 33 Закону України «Про освіту»).

Мета програми: окреслити рекомендовані підходи до організації освітнім закладом комплексу освітніх компонентів для досягнення обов’язкових результатів навчання.

2. Причини прийняття:

1. Це обов’язковий документ передбачений Законом України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту».

2. Головне призначення закладу освіти – забезпечення якісного освітнього процесу, для цього має бути створена програма, яка визначає призначення, структуру, зміст, технології, кінцеві результати, процедури їх визначення і т. п.

3. Зростання значущості процедур атестації та державної акредитації закладу освіти, в ході якої буде встановлюватись виконання вимог державного освітнього Стандарту в частині обов’язкового мінімуму змісту освітніх програм та рівень їх реалізації.

4. Необхідність розвитку форм державно-громадського управління закладом освіти, залучення учнів, батьків до визначення регіонального компоненту, освітня програма є основою діалогу учасників освітнього процесу.

3. Призначення. Освітня програма – це документ, що визначає тільки зміст освіти та технології реалізації змісту, тому не дублює Статут, програму розвитку та річний план роботи, не перевантажена теоретичними та дослідницькими матеріалами (вони не можуть бути зрозумілими батьками та учнями).

4. Особливості. Заклад освіти «вільний» лише у визначенні змісту варіативної складової, інваріантна частина – це компетенція органів державної влади.

Освітня програма об’єднує всіх педагогів в питанні «кінцевого продукту» нашої спільної діяльності, що виражається у розробці «моделі» випускника дошкільного підрозділу, початкової та основної школи.

5. Очікування. Освітня програма допоможе педагогічному колективу:

• глибше зрозуміти специфіку і призначення закладу освіти, виявити й обґрунтувати особливості організації освітнього процесу в цілому;
• визначити зміст освіти з урахуванням побажань громади;
• закласти основу для формування навчальних планів на довгостроковий період;
• забезпечити принцип наступності;
• вибирати адекватні форми контролю реалізації освітніх цілей з боку адміністрації;
• захистити учнів від необґрунтованої зміни програм, підручників.

6. Структура програми:

1. Вступ.

2. Опис освітніх програм:

2.1. Дошкільний підрозділ.

2.2. Освітня програма для 1, 2 класів.

2.3. Освітня програма для 3, 4 класів.

2.4. Освітня програма для 5 – 9 класів.

2.5. Освітня програма для 10, 11 класів.

2.6. Освітня програма для дитини з особливими освітніми потребами.

2.7. Освітня програма наскрізного виховання засобами виховної та позакласної роботи.

3. Навчальний план НВК.

4. Програмно-методичне забезпечення освітніх програм.

4.1. Перелік програм

4.1.1. Перелік програм дошкільного підрозділу НВК.

4.1.2. Перелік програм для вивчення предметів інваріантної складової навчального плану.

4.1.3. Перелік програм для вивчення предметів варіативної складової навчального плану.

4.2. Перелік підручників.

5. Вимірники реалізації освітньої програми.

6. Нормативна база.

Освітня програма Невірківського НВК розроблена на виконання Державних стандартів:

• для дошкільного підрозділу – Базового компонента дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 року № 615;
• для 1 та 2 класів – затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;
• для 3 та 4 класів – затверджено Постановою Кабінету Міністрів України  від 20.04.2011 року № 462;
• для 5 – 9 класів – затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2018 року № 405.
• Для 10 та 11 класів – затверджено Наказом МОН України від 20.04.2018 року № 408.

Розподіл  занять на тиждень на дитину у дошкільному підрозділі здійснено згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 року № 446 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності».

Міністерство освіти і науки України затвердило Типові освітні програми:

• для 1 та 2 класів – наказом від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• для 3 та 4 класів – наказом від 20.04.2018 року № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
• для 5-9 класів – наказом від 20.04.2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».
• Для 10 та 11 класів – наказом від 20.04.2018 року № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Типовий навчальний план початкової школи для дітей із ЗПР з навчанням українською мовою, затверджений наказом Міністерства освіти і науки від 28.01.2014 № 80 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 02.09.2016 року № 1065).

Програми розвитку дітей дошкільного віку, які діють у 2018-2019 навчальному році, розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/programi-rozvitku-ditej.

Навчальні програми, що діють у 2018-2019 навчальному році затверджено:

• для дошкільного підрозділу – наказом Міністерства освіти і науки № 446 від 20.04.2015 року «Про затвердження гранично-допустимого навантаження на дитину у ДНЗ».
• Для 1, 2 класів – наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• для 3, 4 класів – наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2016 року № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»;
• для 5-9 класів – наказами Міністерства освіти і науки від 07.06.2017 року № 804 та № 1407 від 23.10.2017 року «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
• для 10, 11 класів – наказами Міністерства освіти і науки № 1407 від 23.10.2017 року та № 1539 від 24.11.2017 року.

Корекційно-розвиткові програми для дітей з особливими освітніми потребами розміщені на сайті інституту модернізації змісту освіти за адресою:https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/programi-z-korektsiyno-rozvitkovih-zanyat-dlya-ditey-iz-zatrimkoyu-psihichnogo-rozvitku/.

8. Цикли освітнього процесу:

Адаптивно-ігровий початкової школи – 1-2 класи

Основний початкової школи – 3-4 класи

Адаптивний базової школи – 5-6 класи

Базове предметне навчання – 7-9 класи

Навчальний рік розпочинається 1 вересня, закінчується не пізніше 1 липня.

Тривалість навчального року:

• 1-4 класи – не менше 720 годин;
• 5-9 класи – не менше 830 годин;
• 10, 11 класи – не менше 1110 годин.

Структуру навчального року, тижня, дня, занять, відпочинку, форми організації освітнього процесу визначаються педрадою в межах освітньої програми.

Тривалість уроків:

• 1 клас – 35 хвилин;
• 2-4 класи – 40 хвилин;
• 5-11 класи – 45 хвилин.

Тривалість канікул – не менше 30 календарних днів.

9. Результати навчання:

• знання, вміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особливі якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити, виміряти, та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів;
• ключові компетентності учнів початкової та основної школи;
• наскрізні вміння і навички учнів початкової та основної школи;
• компетентності дошкільника за 7 змістовими лініями;
• вимоги програм;
• сформована мотивація до навчання.

10. Все це формується в результаті освітнього процесу – системи науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (детально описується в річному плані роботи).

11. Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній або неформальній освіті.

Вчитель, вихователь, суб’єкт освітньої діяльності вільний у виборі програм, підручників, технологій, при цьому керується нормативною базою держави та локальними актами, відповідає за результати передбачені Стандартом і Програмами, орієнтуючись на місію, завдання закладу освіти.

12. Керівник закладу освіти (директор Невірківського НВК) відповідає за розробку освітньої програми, її виконання та кінцевий результат, постійно здійснює моніторинг, рефлексію, корекцію.

2. Опис освітніх програм

2.1. Дошкільний підрозділ

Освітня програма дошкільного підрозділу Невірківського НВК розроблена відповідно до:

• Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017 року:

• ст. 33. Освітня програма;
• ст. 32. Стандарти освіти;
• ст. 10. Складники та рівні освіти:

п. 1. Невід’ємним складником системи освіти є дошкільна освіта;

п. 2. Дошкільна освіта відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;

• ст. 11. Дошкільна освіта;
• Закону України «Про дошкільну освіту» (із змінами від 05.09. 2017 року):

• ст. 11, п.2 вимагає складання освітньої програми;
• ст. 23. Освітня програма;
• ст. 38, п. 2;
• ст. 4, п. 4. Вікова періодизація:

передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років);

молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років);

середній дошкільний вік (від чотирьох до п’яти років);

старший дошкільний вік (від п’яти до шести (семи) років).

• ст. 11, п. 4. Режим роботи закладу встановлюється його засновниками;

• ст. 12, п. 3 «Для задоволення освітніх потреб громадян заклад дошкільної освіти може входити до складу об’єднання з іншими закладами освіти»;

• ст.14. Комплектування груп закладів дошкільної освіти;
• ст. 22. Базовий компонент дошкільної освіти;
• ст. 24. Планування роботи закладу дошкільної освіти;
• ст. 28. Права дитини у сфері дошкільної освіти;
• ст. 29. Права та обов’язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти;
• ст. 35. Організація харчування дітей у закладі дошкільної освіти;
• ст. 36. Права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють;

• Базового компонента дошкільної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 року № 615;
• Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 305 (із змінами від 29.07.2015 року № 530). В ньому сказано, що навчальний рік розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня. 01 червня – 31 серпня – оздоровчий період;
• Положення про навчально-виховний комплекс (ЗНЗ – ДНЗ) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року № 306 (із змінами від 27.08.2010 року № 768);
•  Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 року № 234 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 року за № 563/28693;
• наказів Міністерства освіти і науки України:

• від 20.04.2015 року № 446 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 року за № 520/26965;

• від 19.12. 2017 року № 1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання»;

• листів Міністерства освіти і науки України:

• від 25.05.2016 року № 2/4-14-926-6 «Щодо Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»;
• від 02.06.2015 року № 2/4-14-1100-15 «Про гранично допустиме навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності»;
• від 19.08.2011 року № 1/9-634 «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку».
• від 16.03.2012 року № 1/9-198 «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»;
• від 28.05.2012 року № 1/9-413 «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період».

• листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти          № 1.4/18-3082 від 26.07.2010 року «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі».

Навчальний рік у дошкільному навчальному закладі розпочинається 01 вересня 2019 року і закінчується 31 травня 2020 року, літній оздоровчий період, під час якого освітня робота формується відповідно до вимог чинного законодавства, триває з 01 червня по 31 серпня 2020 року. Освітній процес та виховання дітей в дошкільному підрозділі організовано у відповідності з річним планом НВК на 2019-2020 навчальний рік.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 1 вересня по 27 грудня 2019 року,

ІІ семестр – з 13 січня по 29 травня 2020 року.

Вересень – адаптаційний період для дітей молодшого дошкільного віку.

Упродовж  навчального року будуть проводитись канікули, під час яких заняття з вихованцями не проводяться, орієнтовно:

осінні – 28.10.2019 – 03.11.2019 (7 календарних днів);

зимові – 30.12.2019 – 12.01.2020 (14 календарних днів);

весняні – 23.03.2020 – 29.03.2020 (7 календарних днів);

літні – 01.06.2020 – 31.08.2020 (92 календарних дні).

У період осінніх, зимових та весняних канікул та оздоровчий період  освітня діяльність направлена на оздоровлення, загальний розвиток, організацію розваг та творчості дітей.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, за погодженням із управлінням освіти, молоді та спорту можуть змінюватися структура навчального року та графік канікул.

У дошкільному підрозділі встановлено 5-денний тиждень з 9-годинним перебуванням дітей з 8.00 до 17.00.

Об’єм освітньої діяльності протягом тижня визначено у відповідності з санітарно-епідеміологічними вимогами до утримання і організації режиму роботи дошкільних навчальних закладів.

Реалізація навчального плану передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Гранично допустиме навантаження 
на дитину у дошкільних навчальних закладах

різних типів та форми власності

*Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей. 

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять – спеціально організованих форм освітнього процесу, що відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством. 

**Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.

На основі цього плану Невірківський НВК складає навчальний план на навчальний рік. 

Інваріантна частина визначає обов’язковий для дітей певного віку ступінь засвоєння знань, понять, забезпечуючи єдність освітнього простору України, створює необхідні умови для розвитку, навчання і виховання дітей.

В інваріантній частині визначено об’єм часу, відведений на неперервну безпосередню освітню діяльність згідно освітніх ліній, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти:

• «Особистість дитини»,
• «Дитина в соціумі»,
• «Дитина в природному довкіллі»,
• «Дитина у світі культури»,
• «Гра дитини»,
• «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,
• «Мовлення дитини»

Навчальне навантаження: тривалість проведення занять відповідають віковим можливостям вихованців згідно із санітарним законодавством і становить:

- для дітей молодшого дошкільного віку – 15 хвилин;

- для дітей середнього дошкільного віку – 20 хвилин;

- для дітей старшого дошкільного віку – 25 хвилин.

У різновіковій групі тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини.

Необхідно враховувати, що значному скороченню організованих форм навчальної діяльності (занять) сприяє блочно-тематична організація освітнього процесу на засадах інтеграції, яка істотно знижує навчальне навантаження на дітей. При цьому тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно з дітьми молодшого, середнього та старшого дошкільного віку), проте інтегроване заняття може замінити всі інші, крім занять з фізичної культури й музичного виховання. Тобто, щодня можна проводити одне інтегроване заняття, закріплюючи набуті дітьми знання і вміння в різних видах дитячої діяльності протягом дня.

Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музичного виховання та фізкультури.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня для дітей молодшого та середнього дошкільного віку не перевищує 2-х, для дітей старшого дошкільного віку – 3-х організованих навчальних занять.

У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, необхідно проводити фізкультурні хвилинки.

Тривалість перерв між заняттями має становити не менше 10 хвилин.

Максимально допустиме навчальне навантаження визначають шляхом множення загальної кількості занять на тиждень, відведених на вивчення освітніх ліній у віковій групі, на тривалість заняття залежно від віку вихованців.  

Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

Протягом  дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки. Тривалість проведення гурткової роботи – 15-25 хвилин залежно від віку дітей.  Недопустимо проводити заняття в гуртках за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон.

Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.

Фізичне виховання дітей у дошкільному навчальному закладі має складатися з:

• ранкової гімнастики;
• занять фізичною культурою;
• рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
• загартування;
• фізкультурних хвилинок під час занять, фізкультурних пауз між заняттями;
• фізкультурних комплексів під час денної прогулянки.

Визначаючи обсяг рухової активності дітей, необхідно враховувати стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості.

Тривалість фізкультурних занять для дітей у віці від 3 до 4 років – 20-25 хвилин; від 5 до 6(7) років – 25-30 хвилин.

Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше 3-х разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються педагогом залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів.

У дні, коли немає занять з фізкультури, проводять фізкультурні комплекси під час денної прогулянки.

З метою реалізації принципу наступності між дошкільною та початковою освітою буде продовжено співробітництво між педагогами дошкільного підрозділу та вчителями початкових класів за трьома напрямами: інформаційно-просвітницьким, методичним, практичним.

При виборі методик перевага надається розвиваючим методикам, що сприяють формуванню пізнавальної, соціальної сфери дітей. Неперервна безпосередньо освітня діяльність з дітьми, в основі якої домінує ігрова діяльність, в залежності від програмового змісту, проводиться фронтально, підгрупами, індивідуально. Планується колективна творча діяльність.

Заклад реалізує різні форми охоплення дошкільною освітою дітей мікрорайону, зокрема, забезпечує  консультаційну роботу з батьками.

Висока якість дошкільної освіти буде забезпечена спільними зусиллями управлінської та методичної служб, педагогів та батьківської громадськості, діяльність яких націлена на досягнення оптимальних результатів освітньої роботи з дітьми дошкільного віку, наступності у реалізації як навчальних, так і основних виховних завдань.

Компетентності Базового компонента дошкільної освіти

є кінцевим результатом освітнього процесу дошкілля

Результати розвитку дитини на кінець перебування в дошкільному підрозділі відображаються в Свідоцтві досягнень, яке передається батькам і вчителю 1 класу.

2.2. 1, 2 класи

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-          дитиноцентризму і природовідповідності;

-          узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-          науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-          наступності і перспективності навчання;

-          взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-          можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-          творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-          адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння:

• читання з розумінням,
• уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
• критичне та системне мислення,
• творчість,
• ініціативність,
• здатність логічно обґрунтовувати позицію,
• вміння конструктивно керувати емоціями,
• оцінювати ризики,
• приймати рішення,
• розв’язувати проблеми,
• співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від 5-и до 6-и (7-и) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1 та 2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті:

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводяться моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні класу. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

В 1 та 2 класах ведеться Свідоцтво досягнень учня.

Типовий навчальний план для 1, 2 класів
з навчанням українською мовою

Типова освітня програма початкової освіти, цикл І (1–2 класи),
розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна

* Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета:

мовно-літературна — 2;

математична — 1;

природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична — разом 4 для 1-го класу, 5 — для 2-го класу

** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»

*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховують під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

2.3.  3, 4 класи

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 року № 8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами) (для 2 класу).

Освітня програма початкової освіти Невірківського НВК окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці «Пропонований зміст навчальних програм», які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті Міністерством освіти і науки України за адресою: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3, 4-х класів складає 1820 годин/навчальний рік: для 3 класу – 910 годин/навчальний рік, для 4 класу – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

На основі освітніх планів НВК складає на кожен навчальний рік навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова (мова і літературне читання)», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3, 4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань Невірківського НВК. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановленню та реалізації в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з 6-и років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури;
• Математика;
• Природознавство;
• Суспільствознавство;
• Мистецтво;
• Технології;
• Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Типовий навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

(наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 407)

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

На основі цього плану Невірківський НВК складає навчальний план на навчальний рік.

2.4  5-9 класи

Освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 року № 8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами).

Освітня програма базової середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено тут, пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 6020 годин/навчальний рік: для 5 класу – 1085 годин/навчальний рік, для 6 класу – 1190 годин/навчальний рік, для 7 класу – 1225 годин/навчальний рік, для

8 класу – 1260 годин/навчальний рік, для 9 класу – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Невірківського НВК.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури;
• Математика;
• Природознавство;
• Суспільствознавство;
• Мистецтво;
• Технології;
• Здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Типовий навчальний план закладів загальної середньої освіти

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов (наказ МОН України № 405 від 20.04.2018 р.)

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

На основі цього плану Невірківський НВК складає навчальний план на навчальний рік.

2.5  10, 11 класи

          Освітня програма закладів загальної розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року     № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

          Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

          Освітня програма визначає:

 - загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів;

 - очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;    пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

 - рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

 - вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

           Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-х, 11-х класів – по 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу.

           Навчальні плани для 10, 11 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Вони містять загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачають години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

            До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

            Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту.

            Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

            Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

          Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

           Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

           Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

           Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

   -  організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

   -  окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

   -  предмети за вибором;

   -  роботу в проектах;

   -  позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

            Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

           Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

   -  Мови і літератури

   -  Суспільствознавство

   -  Мистецтво

   -  Математика

   -  Природознавство

   -  Технології

   -  Здоров’я і фізична культура

            Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

   -  формування компетентностей;

   -  розвитку компетентностей;

   -  перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

   -  корекції основних компетентностей;

   -  комбінований урок.

           Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

           Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

            З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт).

           Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

         Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

         Консультація будується за принципом питань і відповідей.

         Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

         Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

         Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

          Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

          Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

           Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

           Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

           Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

            Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти.

             Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

   -  кадрове забезпечення освітньої діяльності;

   -  навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

   -  матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

   -  якість проведення навчальних занять;

   -  моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

           Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

   -  оновлення методичної бази освітньої діяльності;

   -  контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

   -  моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

   -  створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

          Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

          Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти.

Типовий навчальний план

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

(наказ МОН України № 408 від 20.04 2018 р.)

            ¹ У дужках подано кількість годин для закладів освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини.

            ² За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

            ³ Мова і література корінного народу, національної меншини входить до базових предметів лише для закладів освіти з навчанням мовою, корінного народу, національної меншини. В інших закладах освіти цей предмет може обиратися за потреби самим учнем за рахунок додаткових годин.

           ⁴ Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.

На основі цього плану Невірківський НВК складає навчальний план на навчальний рік.

Орієнтовна кількість навчальних годин

для профільних предметів

2.6. Освітня програма Невірківського НВК

 для дитини з особливими освітніми потребами

на 2019-2020 навчальний рік

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України № 627 від 12.06.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня для дітей із особливими освітніми потребами», листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-485 від 06.08.2018 року «Організаційно-методичні засади освітнього процесу у спеціальних закладах освіти в 2018 – 2019 навчальному році».

Освітня програма для дитини з особливими освітніми потребами  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачем освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження,
• очікувані результати навчання здобувачів початкової освіти, пропонований зміст навчальних предметів, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та розміщені на офіційному веб-сайті інституту модернізації змісту освіти за адресою: https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/programi-z-korektsiyno-rozvitkovih-zanyat-dlya-ditey-iz-zatrimkoyu-psihichnogo-rozvitku/;
• перелік корекційно-розвиткових програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

У Невірківському НВК організовано індивідуальне навчання для одного учня з особливими освітніми потребами.

Розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані дитини з особливими освітніми потребами.

Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через навчальні предмети. Навчальний план містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та корекційно-розвиткові заняття.

Державний стандарт повної загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами складається з семи освітніх галузей: «Мови і літератури», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Технології», «Основи здоров’я і фізична культура».

Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через навчальні предмети «Українська мова», «Українська література», «Німецька мова», «Англійська мова», «Зарубіжна література». Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні навчальні предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство». Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується навчальним предметом «Історія України». Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується навчальними предметами «Основи здоров’я» та «Фізична культура». Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках курсу «Основи здоров’я» та інтегрується частково у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Інформатика». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Інваріантна складова навчальних планів для дітей з особливими освітніми потребами обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме:

• розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами;
• розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;
• формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у закладі освіти;
• створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво-важливих компетенцій.

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Мета проведення корекційно-розвиткових занять для дітей із затримкою психічного розвитку: формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку.

Основними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

1. Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.

2. Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.

3. Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.

4. Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв'язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі; розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій.

5. Розвиток психомоторики. Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, ритміка, корекція розвитку.

Корекційно-розвиткові заняття проводять спеціалісти закладу освіти.

При визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 5-9 класах – 45 хвилин, визначених Державними санітарними нормами та правилами.

Навчальний план зорієнтований на роботу за 5-денним навчальними тижнем.

Повноцінність базової освіти здобувачів освіти забезпечується через реалізацію інваріантної, варіативної частин навчального плану та корекційно-розвиткових занять, які обов’язково фінансуються з відповідного бюджету.

Години корекційно-розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних, їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання, діти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Навчальний план

спеціальних закладів загальної середньої освіти

з навчанням українською мовою

 дітей з порушенням зору ( дітей зі зниженим зором )

(наказ МОН України № 627 від 12.06.2018 р.)

2.7. Освітня програма наскрізного виховання

Невірківського НВК

В концепції НУШ процес виховання невіддільний від понять «освіта», «освітній процес», що включають навчання, виховання і розвиток.

Виховний процес – невід’ємна складова всього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема «морально-етичні» (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, до себе, до інших людей), «соціально-політичні» (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність), направлений на плекання української ідентичності, поваги до прав людини, демократії, підтримки добрих ідей.

Виховання не виноситься в окремі «заняття» з моралі, вихованість формується через наскрізний досвід, відбувається у виховному середовищі, що створюється всім педагогічним колективом через атмосферу довіри, дружелюбності, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при вирішенні труднощів.

Ключовий елемент виховання – приклад вчителя. НУШ вимагає вимірювати індивідуальні нахили і здібності кожної дитини для її ціленаправленого розвитку і профорієнтації.

Наскрізне виховання має запобігти боулінгу (дискримінації, насильству, знущанням).

Відносини учасників освітнього процесу будуються на взаємоповазі, діалозі.

Наскрізне виховання будується на визнанні принципів:

• талановитість кожної дитини;
• гуманізм;
• дитиноцентризм;
• проактивна дисципліна;
• введення правил, рутин, інструкцій, залучення здобувачів освіти до їх вироблення;
• право на помилку.

Результатом наскрізного виховання є розвиток наскрізних вмінь, навичок, цінностей, ключових компетентностей, способів мислення т. ін.

Компоненти наскрізного виховання:

• урок, виховний, позакласний захід, проект мають ефективний план;
• фізичне середовище класів, рекреацій;
• шкільне подвір’я;
• вулиця і сім’я;
• педагоги, класні керівники – менеджери;
• відносини в школі, сім’ї, колективі – турботливі і дружні;
• технології впливу на розвиток особистості;
• безпечні умови;
• проактивний підхід до дисципліни (збереження гідності дитини, не переривання освітнього процесу, тиха і спокійна розмова з дітьми);
• кожен проект розпочинається з «дружнього кола», де формується задум, складається чек-лист з інструментами реалізації наскрізних вмінь та ключових компетентностей;
• стимулювання ініціативи;
• визначені критерії (результати);
• не передача інформації, а формування навичок цінностей на практиці.

Відхід від совкової педагогіки, виховної системи, що зводилася до настанов вчителя, яких учень часто не чув (безкінечні репетиції ранків, відкритих виховних годин, насильна участь в конкурсах, масовках, виконання різноманітних Програм виховання, Акцій, методичних рекомендацій, що не враховують інтереси дітей, критерій системи, гарно підготовлений звіт для вищестоящих органів (часто не об’єктивний).

Підходи до організації виховної діяльності НВК:

• Системний підхід, його складники: мета, завдання, принципи, суб’єкти та відносини між ними, зміст, умови; управління, що розвиває дану систему.
• Комплексний (цілісний) підхід, що включає: спільну діяльність педагога й вихованця, що впливає на три сфери особистості: пізнавальну (знання, погляди, переконання); емоційно-вольову (почуття, бажання, емоції); дієво-практичну (вміння, навички, звички, досвід поведінки). Все це проходить через голову (ПС), серце (ЕВ), руки (ДП) дитини.
• Особистісно орієнтований підхід – вибір і цілепокладання, рефлексія, формування позитивної «Я-концепції», прийняття рішень, відповідальність, творча реалізація в професійній сфері, автономність й індивідуальність буття суб’єкта.
• Діяльнісний підхід направлений на перетворення, в ході якого розвивається індивід, реалізується індивідуальність, формується особистість у спільній діяльності.
• Аксіологічний (ціннісний) підхід приводить ціннісні системи вихованців до загальнолюдських моральних принципів і відзначається гнучкістю, усталеністю.
• Культурологічний підхід – засвоєння культурних надбань людства, примноження духовної культури, забезпечення єдності поколінь.
• Акмеологічний підхід (вершина) – прагнення до самовдосконалення, здійснення нових задумів.
• Рефлексивний підхід – усвідомлення власних дій, усуваючи зайве, додаючи потрібне, розуміння, що рефлексія веде до змін.
• Синергетичний підхід – нові поняття, ідеї, гіпотези породжуються не тільки новими фактами, а й різноманітними нелінійними зв’язками, обставинами, нестабільністю, а, отже, необхідно навчитися приймати обґрунтовані рішення в умовах нестабільності.

Процес наскрізного виховання в НВК має свою структуру та етапи:

Проводячи урок, виховний, позакласний захід, перебуваючи в рекреації, подвір’ї закладу, на вулиці, в сімейному середовищі маємо пам’ятати про те, що тут формуються наскрізні вміння, проходить наскрізне виховання.

Наскрізне виховання будується на новій філософії – утвердження людської гідності (гуманізм), на принципі «презумкції  талановитості», дитиноцентризмі – визнання цінності дитини, яка має рухатися, не може постійно сидіти над домашнім завданням, має відчувати радість пізнання, (пізнавати світ за принципом: від простого споглядання до абстрактного мислення , а від нього до практики – такий шлях пізнання істини).

Дитина має право на помилку, простір для вибору, безпечні умови життєдіяльності, морально-етичні принципи.

Наскрізний процес виховання має здійснювати вчитель-менеджер, який створює фізичне середовище класу, вводить класні правила та рутини, визначає з дітьми цілі перебування в класі протягом дня, забезпечує вміння дотримуватись правил, дотримується алгоритму введення правил (задум правила, створення негативної ситуації, моделює правильне виконання правила, моделює ситуацію по невиконанню правила, клас  моделює правильне виконання правила); дотримується трьох принципів проактивного підходу до дисципліни (зберігає гідність учня, не перериває навчальний процес, розмовляє з дітьми тихо і спокійно).

В наскрізному вихованні важливо дотримуватися складових ефективного управління класом:

1. Облаштування комфортного фізичного середовища (розташування парт, місце в класі вчителя, на стінах інформація до теми, достатньо місця для всіх видів діяльності учня, на столі вчителя всі матеріали потрібні до уроку).

2. Налагоджування турботливих дружніх взаємовідносин.

3. Розробка правил і впровадження рутин.

4. Ефективний план уроку.

5. Проактивний підхід до дисципліни.

Вмілий менеджер буде реалізовувати принцип «розвитку вільної особистості» через створення простору для вибору незалежності мислення, вміння відстоювати й аргументувати свою позицію.

Наскрізні вміння наших здобувачів освіти можна сформувати через класні проекти. Кожен проект має мати завдання – в комплексі розвивати всі вміння інтегровано. Плануючи виховний захід (проект) вчитель, класний керівник має скласти чек-лист, в якому відобразити через які інструменти реалізуємо наскрізні вміння, ключові компетентності.

Кожна декада (тиждень, 2 тижні, місяць) має розпочинатися із  «Дружнього кола», де буде сформульовано задум, його завдання, план дій, учасники, складено чек-лист роботи по кожному наскрізному вмінню.

НУШ формує ціннісні ставлення і судження, які служать базою для щасливого майбутнього.

Наскрізне виховання має:

• стимулювати ініціативу;
• створювати ситуації різноманітних позитивних емоцій переживань суб’єкта в предметній, комунікативній діяльності;
• створювати стимулююче і розвивальне середовища на основі визначення мети, цінностей, норм, принципів, правил, інструкцій, рутин відповідно до потреб учнів;
• визначення критеріїв результату.

Наскрізне виховання – це термін, який каже правду, що виховання відбувається не на виховних годинах, заходах, лінійках, оглядах, а щохвилини, щодня, скрізь.

Наскрізне виховання – це не передача інформації, а формування навичок, цінностей на практиці у бік відповідальності соціально-активної поведінки.

Наскрізне виховання може здійснювати успішний педагог – впевнений у своїх діях, знаннях, що ніколи не зупиняється на досягнутому, постійно розвивається і самовдосконалюється.

Успішний вихователь має модель поведінки, орієнтується на якість, не витрачає сил на дрібниці, використовує матрицю Ейзенхеуера, знає сам чого очікує, ретельно планує  діяльність, цілі через SMART-мету. Послідовний, вміє коректувати курс. Наполегливий, має багату уяву, зосереджений оптиміст.

Наскрізне виховання може здійснювати педагог:

• відповідальний, самокритичний, самодисциплінований;
• має ефективне мислення;
• має впевнену поведінку (лідер);
• схильний до співробітництва;
• володіє харизмою, артистизмом, його енергетика притягає людей до себе, а не відштовхує, є провидцем, місіонером.

Наскрізне виховання має формувати м’які навички (SOLT  SHILLS) – критичне мислення, уміння брати відповідальність на себе і не забувати про тверді (HARD SHILLS). Логіко-аналітичне мислення, уміння складати план (проект) і дотримуватися його й т. ін.

Найкращим інструментом реалізації ідеї наскрізного виховання, формування наскрізних вмінь є проект.

Всі учасники проекту мають бути переконанні:

• я можу бути агентом змін;
• я розумію, що разом можемо досягти більшого;
• я вчуся слухати й чути інших;
• я не боюся виявляти ініціативу.

Проект повинен:

• окреслити очікувальні результати;
• розрахувати час на виконання проекту;
• визначити ресурси для втілення проекту;
• визначити список творчих груп із реалізацією проекту відповідно до потреб закладу;
• місія проекту має зацікавити всіх;
• проект має мати перед етапом реалізації організаційний етап;
• технічно-організаційний етап включає мету, результати, час, поширення інформації, обговорення ідей проекту.

Класні керівники мають визначитися з тематикою проектів, які включаються в річний план закладу.

Реформа дала автономію, самостійність, викинула окремий розділ виховної роботи. Дала свободу. А свобода вимагає відповідальності, пошуку тих форм і методів, які сформують компетентну особистість з наскрізними вміннями і цінностями.

Виконання освітньої програми з наскрізного виховання вимагає створення системи підготовки педагогів, класних керівників по їх переучуванню на засадах принципу наскрізного виховання, що формує відповідальність, самокритичність, самодисципліну, ефективне мислення, лідерську поведінку, прагнення до співробітництва, володіння харизмою, артистизмом з позитивною енергетикою, що притягує людей до себе.

Класний керівник, вихователь має знати і вміти:

• передбачити заходи, проекти з проблеми;
• проводити превентивне виховання, попередити булінг, суїцидство, жорстокість;
• вести здоровий спосіб життя;
• проводити трудове виховання, профорієнтацію;
• екологічні проекти;
• художньо-естетичне виховання;
• морально-етичне виховання;
• вироблення мотивації до розумової праці, власного саморозвитку, визначення ідентичності, можливостей, планування подальшої життєдіяльності, власної  індивідуальної траєкторії;
• сімейно-побутове виховання;
• заходи з техніки безпеки, безпеки життєдіяльності, цивільного захисту населення;
• розвиток лідерства;
• партнерство з сім’єю.

Забезпечити в ході наскрізного виховання такі види діяльності:

• фізично-оздоровча;
• навчально-пізнавальна;
• суспільно-гуманна;
• духовна;
• соціально-комунікативна;
• суспільно-правова;
• сімейно-побутова;
• професійно-трудова;
• культурно-естетична.

Передбачити в планах та проектах виховної діяльності, відзначення дат календаря.

Робота психолога відображається в плані роботи психолога.

Результати наскрізного виховання мають орієнтуватися на випускника початкової та  основної школи.

Модель випускника школи

                              3.  Навчальний план

                                              Невірківського НВК

                                             на 2019-2020 навчальний рік

Розподіл  занять на тиждень на дитину

у дошкільному підрозділі Невірківського НВК

на 2019-2020 навчальний рік

Навчальний план для 1 та 2 класів

Невірківського НВК
на 2019-2020 навчальний рік

Навчальний план для 3, 4 класів

Невірківського НВК
на 2019-2020 навчальний рік

Навчальний план

Невірківського НВК

на 2019 – 2020 навчальний рік

(5-9 класи)

Навчальний план

Невірківського НВК

на 2019 – 2020 навчальний рік

(10-11 класи)

Навчальний план

учня 6 класу Невірківського НВК

Мельника Миколи Анатолійовича

на 2019-2020 навчальний рік

4. Програмно-методичне забезпечення освітніх програм

4.1. Перелік програм

4.1.1. Перелік програм для дошкільного підрозділу

Невірківського НВК на 2019-2020 навчальний рік

Використовуючи варіанти чинних освітніх програм для дошкільних навчальних закладів та на основі рекомендацій Листа Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 року № 1/9-386 «Щодо особливості організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018-2019 навчальному році» та додатків до Листа складено навчальний план для дошкільного підрозділу НВК. Визначено для використання базову програму виховання й навчання дітей від 2 до 6 (7) років «Дитина» (науковий керівник: В. О. Огнев’юк, лист Міністерства науки і освіти України № 1/11-16163 від 09.11.2015 року) та базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (науковий редактор та упорядник О. Л. Кононко). 

На засадах інтеграції в роботі з дітьми використовуються наступні парціальні програми:

• програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від 3 до 6 років «Про себе треба знати, про себе треба дбати» (автор               Л. В. Лохвицька);
• програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна – моя Батьківщина» (автори: І. І. Кичата,             О. М. Каплуновська, Ю. М. Палець).

          Із названих вище програм випливає, що у 2019-2020 навчальному році у дошкільному підрозділі НВК пріоритетними будуть такі напрямки навчання та виховання: національно-патріотичний, забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей, їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище.

4.1.2. Перелік програм для вивчення предметів

інваріантної складової навчального плану

     1. Педрадою затверджено (протокол від 31.08.2018 року № 10) освітню програму, розроблену під керівництвом Р. Б. Шияна. Програма  розміщена на офіційному веб-сайті Міністерством освіти і науки України за адресою: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-pochatkovoyi-shkoli.

2. Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

3. Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

3. Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

5. Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

6. Перелік комплектів навчальних програм для здобувачів базової середньої світи спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами

(затверджені наказом МОН від № 627 від 12.06.2018 р.)

4.1.3. Перелік програм для вивчення предметів

варіативної складової навчального плану

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається нашим закладом самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову використовується на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані НВК.

Варіативна складова навчального плану для 1 – 4 класів використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• індивідуальні заняття та консультації.

У 1 та 2 класах по 1 годині, а у 3 та 4 класах по 2 години надано для індивідуальних та групових занять.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Варіативна складова навчального плану для 5 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (математика – 1 година). У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;
• запровадження  курсу за вибором «Основи християнської етики» (1 година) що розширює світоглядне спрямування;
• індивідуальні заняття та консультації з української мови – 0,5 години.

Варіативна складова навчального плану для 6 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (математика – 1 година, українська мова – 0,5 години);
• запровадження  курсу за вибором «Основи християнської етики» (1 година) що розширює світоглядне спрямування;
• індивідуальні заняття та консультації з англійської  мови – 1 година.

Варіативна складова навчального плану для 7 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (українська мова – 0,5 години);
• запровадження  курсу за вибором «Основи християнської етики» (1 година) що розширює світоглядне спрямування;
• індивідуальні заняття та консультації з української мови – 1 година, з математики – 0,5 години.

Варіативна складова навчального плану для 8 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (алгебра – 0,5 години);
• запровадження  курсів за вибором «Креслення» (1 година) для підсилення обраної закладом спеціалізації та «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» (1 година)що розширює світоглядне спрямування;
• індивідуальні заняття та консультації з української мови – 1 година.

Варіативна складова навчального плану для 9 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (алгебра – 0,5 години);
• запровадження  курсу за вибором «Креслення» (1 година) для підсилення обраної закладом спеціалізації;
• індивідуальні заняття та консультації з математики – 0,5 години.

Варіативна складова навчального плану для 10 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (інформатика – 0,5 години, технології – 4,5 години);
• запровадження факультативів «Стилістика української мови» (0,5 години), «Розв’язування алгебраїчних рівнянь» (1 година) та курсу за вибором «Визначні постаті України» (1 година) для допомоги учням у підготовці до ЗНО з української мови, математики, історії України.

Варіативна складова навчального плану для 11 класу використовується на:

• підсилення предметів інваріантної складової (технології – 4 години);
• запровадження факультативів «Стилістика української мови» (1 година), «Розв’язування алгебраїчних рівнянь» (1 година) та курсу за вибором «Креслення» (2 година) для допомоги учням у підготовці до ЗНО з української мови, математики, історії України.

Варіативність змісту повної загальної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність повної загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

4.2. Перелік підручників, що використовуються

у Невірківському НВК

5. Вимірники реалізації освітньої програми

В освітній програмі вказується :

- об’єкти контролю ( що вимірюється або контролюється )

- процедура контролю (за допомогою чого,яким чином вимірюється об’єкт )

- періодичність контролю

Висновок

На виконання Освітньої програми Невірківського НВК схваленої педагогічною радою і затвердженої наказом директора НВК, розміщеної на веб-сайті НВК, складається робочий навчальний план, обов’язковими компонентами якого є:

• Загальна таблиця використання годин по класах і вказано кількість учнів по класах
• Розподіл годин варіативного складника з вказаними програмами
• Модулі фізичної культури та технологій
• Розподіл годин гурткової роботи з вказаними програмами
• Графік вивчення предметів по семестрах при 0,5 або 1 год. Тижневого навантаження
• Розподіл годин в 1-11 класах

Відповідно до Робочого навчального плану здійснюється попередня комплектація (червень) та складається тарифікація (кінець серпня до 05 вересня), що схвалюється Радою трудового колективу, затверджується директором за погодженням з централізованою бухгалтерією управління освіти, молоді та спорту Корецької РДА.

При наявності учнів, що потребують індивідуального навчання, надали відповідні довідки, складається Освітня програма та індивідуальний план навчання таких учнів.